НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

ЗА 2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

День єднання 2024

Флешмоб "Ми-українці "

День Соборності 2024

Ланцюг єдності онлайн

27 жовтня - День української писемності та мови 2023

Радіодиктант національної єдності

26 жовтня - Допомога військовим у госпіталі

1 жовтня - Відзначення Дня захисників та захисниць України

---

22 вересня - Участь у фестивалі ораторського мистецтва у межах відзначення Дня української писемності та мови

29 вересня - День пам'яті захисників України

День Незалежності України

Флешмоб "В соняхах"

День державного прапора України

Флешмоб "Покажи свій прапор "

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

ЗА 2022/2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

6 грудня _ День Збройних сил України

26 листопада - День пам'яті жертв Голодоморів

21 листопада - День Гідності та Свободи України

22-й Радіодиктант національної єдності

14 жовтня - День Захисників і Захисниць України

22 вересня - День партизанської слави

З Днем Незвлежності , Україно !

23 серпня - День Державного прапора України

28 липня - День української державності

28 червня -День Конституції

ЗА 2021/2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

14 ЖОВТНЯ - ДЕНЬ ЗАХИСНИКА І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ

УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ ПОЧАТКУ ХІ МІЖНАРОДНОГО МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УРОК ПАМ'ЯТІ

21 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ МИРУ

24 СЕРПНЯ - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

ЗА 2020/2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

День пам'яті жертв Голокосту в Україні 2021

Щороку учні, вчителі та працівники ліцею відвідують Військово-медичний клінічний центр Північного регіону для того, щоб висловити свою вдячність бійцям АТО, які знаходяться на лікуванні. Збираємо кошти, які потім витрачаємо на солодощі та подарунки.

День української писемності та мови

У 10 класі відбувся конкурс виразного читання віршів Т.Г.Шевченка

День Захисника України

Виховний захід до Дня голодоморів "1932-1933 рр. - біль серця України"

День Соборності України 2021

Відбулась виставка малюнків онлайн та виховний захід дистанційно

"Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо."

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

«Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції» (В.О. Сухомлинський)

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття учнів засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

— краєзнавство;

— ознайомлення з явищами суспільного життя;

— формування знань про історію держави, державні символи;

— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

— формування знань про людство.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють школярів, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.

Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи шкільних закладів у 20—30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами.

Вже у початкових класах діти мають знати назву рідного міста (села), мати певні уявлення про Батьківщину («Батьківщина — це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина — Україна»). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв вулиць, географічні та історичні пам'ятки рідного краю.

До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного селища, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді учителів; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин до школи; спільні з родинами виховні заходи (День сім'ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами школи, за місцем роботи та ін.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Молодших учнів ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння сенсу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

Коментарi